Чи інструменти web 2.0 створюють “Навчання 2.0”? досвід ХПІ та ТНТУ
2. Що використовує ТНТУ:
2.0. LDAP – це так звана “єдина вісь”, всі користувачі повинні реєструватися в одному місці
(-) потрібно активно розвивати дану ідею та інтегрувати з такими сервісами як facebook, google. Ми повинні формувати власний “соціальний граф”, або дозволяти авторизацію з відкритими соціальними системами.
2.1. Atutor – навчальне середовище (різноманітні модулі: соціальна мережа, вікі, форуми, розсилки etc)
2.2. Big Blue Button – сервер відеоконференцій на основі відритих кодів. Версія ТНТУ – http://conference.tntu.edu.ua/
(-) десь на рівні безкоштовного акаунта wiziq.com, потребує активного доопрацювання комюніті
(+) всі матеріали “фізично” знаходяться на серверах ТНТУ
2.3.Wiki-ресурс університету – wikitntu.org.ua (wiki.tntu.edu.ua), така собі “пісочниця” та вільне структурування інформації з подальшим імпортом кращих статей до uk.wikipedia.org (укрвікі) за вимогами світового словника.
2.4. Електронна бібіліотека – http://library.tntu.edu.ua/
(-) не впевнений що це web 2.0
2.5. Dspace – Репозитарій відкритого доступу http://dspace.tntu.edu.ua/
(+) загальна індексація всіх статей в репозиторії що дає можливість формувати імпакт-фактор.
Це пропозиції з мого боку, виходячи з власного досвіду використання.
2.6. Deicious (-//-) – використовую вже третій рік. Зручно формувати тематичні підбірки корисних посилань, обмінюватися і “зберігати” закладки. Хочете знати чим цікавиться людина, подивіться на її “хмаринку” тегів.
3.7. Google Docs – написання плану і ТЗ для курсових, бакалаврських та дипломних робіт
3.8. Twitter (-//-) – наприклад, мій @taltek_info – follow ! Використовую як канал швидких (бо коротких) повідомлень (мікроблог) і оперативного розсилання цих повідомлень.
3.9. Dropbox.com – “цифрова” флешка, спільні папки для спільних проектів на основі протоколу SVN
3.10. TeamViewer – дозволяє “розшарювати” робочий стіл і навіть передавати віддалено керування
3.11. Facebook – використовую як інструмент для позиціонування в мережі та прямого піару
Загальний висновок такий, в нашому університеті необхідно підготувати інформаційний простір і зафіксувати рівень E-learning 1.3 – загальна “оцифровка” всіх навчальних матеріалів.
Тільки тоді можна говорити про Навчання 2.0 і технології web 2.0 [10].
На завершення – інформація для роздумів: не про інструменти, а про концепції освіти.
Усім відома фраза Конфуція “Я почув – і забув, я побачив – і запам’ятав, я зробив – і зрозумів”.
Отже, маємо сьогодні особливу матрицю освіти – парадигмальну (див., наприклад, Блума (5 рівнів) [6], навчання для дорослих Конрада ван Хойтена (“Пробужение воли” та “Обучение судьбой”) [7] і под.), потрібну для роботи в ризоматичному середовищі (де “рівний- рівному”), для роботи з нелінійними процесами (освіта – як соціальне …конструювання? самоконструювання? спів-буття?). І цю парадигму сьогодні творить і ТНТУ, і НТУ ХПІ, і … Хто ще? Агов!
“Без зміни способу мислення ми не спроможні вирішити проблеми, створені сучасним способом мислення” (с) Альберт Ейнштейн
Запрошую до дискусії в коментарях до статті !
- Як “реально” пройти підвищення кваліфікації і отримати диплом державного взірця ?
- Чому в університеті викладають молоді інженери а не педагоги?
- Як болонська система пов’язана з кредитно-модульною (хто знає різницю)?
- Як “активувати” (мотивувати) студента ?
- А хто (що) мотивує викладача для e-Learning ?
Ом
Використані джерела:
- http://dl.kharkiv.edu/
- http://polytechnic.kpi.kharkov.ua/ViewArticle.asp?id=1920
- http://synergist.kiev.ua/publ.php?lang=ru&rubr=3
- http://www.youtube.com/watch?v=c5Swsx8ENgo (Відкрите дистанційне навчання)
- http://www.nwlink.com/~donclark/hrd/sat.html (Instructional System Design – система проектування дистанційного навчання)
- http://ru.wikipedia.org/wiki/Таксономия_Блума
- http://libra.in.ua/пробуждение-воли та http://libra.in.ua/обучение-судьбой
- http://habrahabr.ru/blogs/facebook/
- http://yanko.lib.ru/books/betweenall/prigogine-stengers_ru.htm
- Осознание E-Learning 2.0 .Тони Каррер (Tony Karrer)
Хотілося б почути коментарі Володимира Миколайовича, мабуть я в неповній мірі виклав всі інструменти з ХПІ, це лише те що вдалося дізнатися за 3 дні семінару.
Хотілося б почути коментарі Володимира Миколайовича, мабуть я в неповній мірі виклав всі інструменти з ХПІ, це лише те що вдалося дізнатися за 3 дні семінару.
14 лютого по вині хостера ukraine.com.ua сайт був не доступний.
Зараз сайт переїхав на dreamhost.com.ua. Щиро дякую нашим випускникам за допомогу і тех.підтримку.
В кого не одновилися DNS пропишіть в hosts тимчасово айпешку 88.198.57.52, або зачекайте обновлення DNS
Гарна стаття.
Вмходячи з концепції Д. Колба, Х. Икехара (http://referats.5-ka.ru/68/39230/1.html) є 4 типи навчання. Для тих, хто вчиться переважно через власний досвід (активне експерементування), а це легко встановити, концепція дистанційно навчання повинна мати інший підхід. Для тих, кому властиво абстрактна концептуалізація буде легко дистанційно навчатись. Проте я пишу це для того, аби викладачі маючи різні моделі навчання могли подавати матеріал так, аби його подача найкраще підходила до типу навчання учня.
І я думаю, що для викладача, важливо вміти розуміти, які стратегії притаманні учню. В інакшому випадку, викладач пояснює так, як зрозумів сам, сподіваючись на те, що всі так само повинні розуміти. А це не завжди співпадає з тим, як розуміє учень.
А якщо студентів в аудиторії 80-100 чоловік. Тоді яку модель навчання і які технології. Є слайти () і голос лектора.