Стежками Довбуша (2 дні в Карпатах)

Ось ще один відгук (людина побажала залишитися без підпису):

Ой нема то краю-краю
На ту Верховину!
Там би мені погуляти
Хоч одну годину.

Зізнаюсь чесно: довго вагався – їхати чи не їхати.
Але все ж поїхав… і не пошкодував, як потім виявилось.

1) Чудове місто Коломия:
– музей писанки: маса писанок і вражаючі космічні “павуки” під стелею;
– музей народних творів: жіночка-екскурсовод – дуже компетентна у своїй предметній області, тому було дуже цікаво;
2) Верховина – чудове місто: гарне, чисте, привітне, є на що подивитись.
3) База Верховина – справді класно провели час, гадаю кожний знайшов собі щось до душі.
4) А гуцульський музика, що грав на тих всіх інструментах… та що тут взагалі казати!
5) А водоспади…

І погода… була саме така як треба.

Організаторам не варто переживати за ті ситуації, які ніби були не дуже хороші.
Ну, була екскурсовод…, але ж вона була така дотепна – всі оцінили її гумор.
Ну, здавалось би в номерах зимно і дещо (так здалось, а може так і було) сирувато…, але це змусило вийти в хол готелю, де грілись під музику.
А поїздка тими екстрімними дорогами… це ж було весело… всі ж були й так застраховані 🙂

Визнаю, що компанія зібралась дуже хороша в усіх відношеннях.
Зустріти людей з таким цікавим і нестандартним світоглядом, які на ноутах тримають музику, яку, здавалось би, майже ніхто не слухає, крім тебе, які погоджуються підспівати “Валькірію” Кому Внизу, які можуть завести публіку до танцю, що майже ніколи в житті не танцювала.

Дякую усім за компанію!

Особлива подяка Андрію, Богдану і Наталі – за мужність і витримку стосовно мене 🙂 !
А Олегу й Лесі – за організацію.
p.s.

Черемоше, Черемоше,
Бистра твоя вода!
Дівчинонько з Верховини,
Пишна твоя врода!

І на завершення відео, що вам точно підніме настрій – Шакіра Вака Вака.