Посвята в студенти КПІ, або як я отримував сертифікати для КПІ кластера
Київ… Потяг прибув до столиці о 6 годині ранку, холодно… Таки осінь) Дістаюся метро до КПІ, знаходжу корпус 6. Але навчання починається з 8:30, тому нуджуся, тиняючись довкола корпусів.
Вирішив пофотографувати світил науки. До речі, більшість із них було відраховано, дехто пішов з вишу ще на 2-3 курсі, зате тепер їх бронзові постаменти сумно схиляють капелюха чи зосереджено дивляться в далечінь на території КПІ (Сікорський, Лебедєв, Патон та інші).
Виявляється, в 6 корпусі КПІ музей, де, окрім суперкомп’ютерів, що є частиною грід-системи України, цілий Державний політехнічний музей. Попросився погрітися, сиджу на м’якому дивані і досипаю, роблячи вигляд, що читаю автореферат.
Чекати прийшлося до-о-овго … від 8 ранку до 14, щоб потрапити в 22 кімнату до Алєніна О., Стріженко С.Г. чи будь-кого з працівників центру суперобчислень КПІ (hpcc.org.ua). Як мені пояснили, “… ну, ви розумієте, у нас пари, ми тут на півокладу працюємо…”. Добре, я це мужньо витримав, будемо вважати це першим “кХуманом” або, якщо хочете, чек-поінтом. Об 11 годині прийшов Микола Ілін і все одразу розворушив декількома телефонними дзвінками – ось приклад київського вишколу управління )
Знову накладка: о 14 годині приїздить …Л.Кучма, котрому показуватимуть музей КПІ та суперкомп”ютери… Цікаво, чи він хоч приблизно уявляє, що таке MPI, Xeon, Linux, HPC … ги – ги, думаю, і близько ні.
От через це я і не потрапив сам на екскурсію до класу суперкомп’ютерів і не зафотографував їх для вас.
Тому дивіться на сторінці, подібно до мене, тут: Державний політехнічний музей, хоча деякі експонати все ж таки вдалося пофоткати і навіть є світлина із заступником директора музею!
А це робот (прототип), що використовувся на ліквідації наслідків на ЧАЕС.
