Чи інструменти web 2.0 створюють “Навчання 2.0”? досвід ХПІ та ТНТУ

Нагадаємо інструментарій, що його застосовують (чи пропонують) колеги з Харкова (НТУ ХПІ), маючи потужного методолога та гуру Кухаренка Володимира Миколайовича [4]

1. Що використовує ХПІ:

1.1. Moodle – навчальне середовище

(-) не дотримується протокол обміну SCORM між системами дистанційного навчання

1.2. Wiziq – сервер відеоконференцій

(-) повний функціонал відкривається в платному акаунті.

(+) особисто мені дуже сподобався, повноцінний web 2.0 інструмент.

1.3.Facebook – соціальна мережа

(-) Це називається “vendor lock”, у фірм не такі вже й альтруїстичні цілі і вас “присаджують” на чиїсь комерційні інтереси. Аналізують соціальний граф та наші опінії (opinion mining) і потім, на рівні підсвідомості, імплементують нам контекстну рекламу під час спілкування в соціальній мережі друзів. Іншими словами – мережевий маркетинг 2.0.

(-) соціальний граф не можна імпортувати – а це головна вісь будь-якої соціальної мережі

(-) лише 2000 друзів для одного контакту, імовірність поширити інформацію за межами власних контактів дуже низька

1.4. Pageflake – сам не працював з таким, але мені здається що теж саме що igoogle. Персональна сторінка на яку за допомогою віджетів витягуєш інформації з різних RSS, та соціалок і моніториш все з однієї сторінки.

1.5. (+) Google Groups – дискурсійні групи розсилок.

1.6. (+) Wiki – спільне написання статей, просте форматування

1.7. (+) Twitter – Follow за @Викладачем, будь оперативно вкурсі

1.8. Deicious – соціальні закладки, створення тематичних підбірок (bundle) на основі множини тегів

1.9. Персональні блоги: ректора, проректорів, деканів і т.д., тобто усіх публічних осіб

Наступна сторінка ->

5 thoughts on “Чи інструменти web 2.0 створюють “Навчання 2.0”? досвід ХПІ та ТНТУ

  • 14 Лютого, 2011 о 09:26
    Permalink

    Хотілося б почути коментарі Володимира Миколайовича, мабуть я в неповній мірі виклав всі інструменти з ХПІ, це лише те що вдалося дізнатися за 3 дні семінару.

    Відповідь
  • 14 Лютого, 2011 о 09:32
    Permalink

    Хотілося б почути коментарі Володимира Миколайовича, мабуть я в неповній мірі виклав всі інструменти з ХПІ, це лише те що вдалося дізнатися за 3 дні семінару.

    Відповідь
  • 15 Лютого, 2011 о 08:57
    Permalink

    14 лютого по вині хостера ukraine.com.ua сайт був не доступний.
    Зараз сайт переїхав на dreamhost.com.ua. Щиро дякую нашим випускникам за допомогу і тех.підтримку.
    В кого не одновилися DNS пропишіть в hosts тимчасово айпешку 88.198.57.52, або зачекайте обновлення DNS

    Відповідь
  • 2 Березня, 2011 о 07:57
    Permalink

    Гарна стаття.
    Вмходячи з концепції Д. Колба, Х. Икехара (http://referats.5-ka.ru/68/39230/1.html) є 4 типи навчання. Для тих, хто вчиться переважно через власний досвід (активне експерементування), а це легко встановити, концепція дистанційно навчання повинна мати інший підхід. Для тих, кому властиво абстрактна концептуалізація буде легко дистанційно навчатись. Проте я пишу це для того, аби викладачі маючи різні моделі навчання могли подавати матеріал так, аби його подача найкраще підходила до типу навчання учня.

    І я думаю, що для викладача, важливо вміти розуміти, які стратегії притаманні учню. В інакшому випадку, викладач пояснює так, як зрозумів сам, сподіваючись на те, що всі так само повинні розуміти. А це не завжди співпадає з тим, як розуміє учень.

    Відповідь
    • 27 Березня, 2012 о 07:25
      Permalink

      А якщо студентів в аудиторії 80-100 чоловік. Тоді яку модель навчання і які технології. Є слайти () і голос лектора.

      Відповідь

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.